Психологічний порадник батькам першокласників

Загальні поради.

Відповідальність

Багато батьків, намагаючись привчити дитину до самостійності, не допомагають їй робити уроки, а лише перевіряють вже виконане завдання. Але не кожна дитина в змозі самостійно зробити навіть одне завдання. Буде потрібно кілька місяців, щоб дитина зрозуміла, що домашнє завдання – це її обов’язок, який треба виконувати. Тому перший час ви повинні м’яко нагадувати малюку, що час сідати на книжки і допомагати йому бодай своєю присутністю

Шкільне приладдя

Неодмінним атрибутом навчання є шкільне приладдя. Різноманітні пенали, зошити, ручки, ластики, папки першокласник сприймає, як нові іграшки. Тому не економте на цих необхідних атрибутах. Дозвольте дитині брати участь у виборі шкільного приладдя, воно підтримує інтерес до навчання

Домашні завдання

Після школи та обіду дайте дитині одну-дві години вільного часу. Нехай вона відпочине, пограє, подихає свіжим повітрям. Але не відкладайте домашнє завдання на пізній вечір.

Після 17-18-ої години зосередженість і здатність  сприймати нову інформацію різко знижується

Оптимальний час виконання домашнього завдання 16-17 година

Психологічна готовність до шкільного навчання  - багатокомпонентна освіта. Кожен з компонентів є необхідним в процесі підготовки дитини до систематичного навчання у школі.

Найбільш поширені проблеми першого класу 

üДитина не може зосередитися, відволіуається з однієї справи на іншу;

 

üДитині необхідно, щоб її контролювали. Вона не взмозі самостійно впоратися навіть з простим завданням;

üДитині важко просидіти без руху 35-40 хвилин;

üДитині не подобається вчитися. Її набагато більше цікавлять іграшки, а не книжки і прописи.

 

 Пам’ятка для батьків

Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте  з ранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть якщо вчора попереджали.

Не квапте дитину. Уміння розраховувати час – ваша задача, і якщо вам це погано вдається, це не провина дитини.

Не відправляйте дитину в школу без сніданку, до шкільного сніданку їй доведеться багато попрацювати.

У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: «дивись не балуйся», «веди себе добре». Побажайте дитині удачі, підбадьорьте, знайдіть кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.

Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?» зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, прагне поділитися чимось, послухайте – це не займе багато часу.

Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.

Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштувати прочухана, постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди необхідно вислухати обидві сторони і не поспішати з висновками

Після школи не поспішайте сідати за уроки, необхідно дві-три години відпочинку.Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15-20 хвилин занять необхідно 10-15 хвилин відпочинку. Краще якщо вони будуть рухливі.

Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте дитині можливість працювати самій. Але вже якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка (не хвилюйся, все вийде, я тобі допоможу), похвала (навіть якщо не дуже виходить).

У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: «якщо  ти зробиш, то …», деколи умови стають нездійсненними незалежно від дитини і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.

Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у сім’ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтесь з учителем, лікарем, психологом.

Пам’ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, зниження працездатності. Це:

·         перші 4-6 тижні;

·         кінець другої чверті;

·         перший тиждень після зимових канікул;

·         середина третьої чверті.

У ці періоди слід бути особливо уважними до стану дитини.

 


Словник ментального здоров'я

Ми часто чуємо «у мене якась апатія», «мене накриває депресія…», та чи правильно розуміємо ці терміни? Чи знаємо, у чому різниця? Чи можемо відрізнити сильну втому від хвороби? 

 

Гортаємо далі словник ментального здоров’я, аби краще орієнтуватися в темі та вміти вчасно й правильно піклуватися про себе.

 

ВИГОРЯННЯ - фізичне або емоційне виснаження. Виникає після тривалого стресу  (найчастіше - щоденну роботу, втому, відсутність якісного сну).

 

АПАТІЯ (нечутливість) - стан млявості, відсутності почуттів та емоцій, байдужості до подій чи життя в цілому. Буває короткочасною і довгостроковою. Виникає внаслідок тривалого невдоволення життям або стресу і важких подій, в тому числі хвороб. Може перетікати в депресію або бути її симптомом.

 

ДЕПРЕСІЯ (пригнічення) - захворювання, яке викликає стан відчаю і безвиході, порушення мислення і сприймання реальності, психосоматичні болі і прояви в різних частинах тіла. Людина, яка хворіє на депресію, стає менш працездатною, відчуває провину за це. В думках - постійна тривога та емоційний біль або повна байдужість до свого існування. Депресія може змінювати сприйняття часу, реальності, простору і власного тіла.

 

Headline 2

Mihi quidem Antiochum, quem audis, satis belle videris attendere. Hanc igitur quoque transfer in animum dirigentes.

Headline 3

Tamen a proposito, inquam, aberramus. Non igitur potestis voluptate omnia dirigentes aut tueri aut retinere virtutem.