Правила поведінки на льоду

 Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

 Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

 Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

                   У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

·           не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

·           клич на допомогу;

·         намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

·       `  намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

·          вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

·           покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;

·           знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

·           оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

 

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку.

Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям!

 

Не виходь на лід без дорослих!

Ожеледиця

 

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

 

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей у період ожеледиці.

 

Перед виходом із будинку.

 

Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи":

 

прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

 

наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);

 

натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

 

намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

 

Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.

 

Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

 

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для здоров'я.

 

Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

 

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

 

Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.

 

Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

 

При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

 

Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

 

Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

 

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

 

Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

 

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

 

Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

 

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

 

Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

 

 

Феєрверки

 

Феєрверки, петарди, ракети та інші побутові «іграшки» завжди притягували увагу до себе не тільки дітвори, а й дорослих. Але рік у рік збільшується кількість людей, які отримують від цих забав каліцтво, термічні опіки та різні травми. Дуже часто це трапляється внаслідок необережного, неправильного чи невмілого користування піротехнічними виробами. Щоб запобігти біді слід дотримуватися правил пожежної безпеки. Запуск петард, феєрверків, ракет забороняється проводити всередині приміщення, з балконів і поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок тощо.

 

Піротехніку не можна зберігати біля приладів опалювання – батарей, газових та електричних плит. Не варто носити вогненебезпечні предмети у кишенях чи сумочках. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам, курити, працюючи з піротехнічними виробами.

 

Будьте максимально уважні! Бережіть своє та близьких життя! Подаруйте їм свою увагу, любов та добрий настрій!

 

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ПОВЕНІ, ПАВОДКУ

 

Вода - один із найголовніших елементів життєдіяльності людини, тому людина завжди будувала своє помешкання поблизу водойм і освоювала в першу чергу землі, прилеглі до річок. Але в той же час вода завдавала і шкоду (змивала помешкання і посіви, спричиняла значні матеріальні збитки і приводила до людських жертв).

 

Повінь - це тимчасове затоплення значних ділянок місцевості в результаті підйому рівня води в водоймах, викликане різноманітними причинами (танення снігу, тривалі зливи, урагани, руйнування дамб та інших гідротехнічних споруд).

 

Паводок –фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.

 

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів, розмив залізничних та автомобільних доріг, аварії на інженерних мережах, знищення посівів, жертви серед населення та загибель тварин.

 

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

 

За даними ООН, за останні десять років в усьому світі від повеней постраждало більше, ніж 150 млн. чоловік. В нашій країні повені займають перше місце в ряду відомих нам стихійних лих.

 

В Україні експлуатується 1087 водоймищ, загальним об’ємом понад 55 млрд.м3, більше ніж 27 тис. ставків, 7 великих каналів загальною довжиною майже 2000км., понад 20 тис. водозабірних споруд.

 

В нашій області протікають одна із найбільших річок – Дніпро, 7 – середніх річок та 48 малих, їх загальна протяжність складає більше 3 тисяч кілометрів, на них споруджено більше 200 гребель, вздовж берегових смуг розташовано 366 населених пунктів. В зону лише катастрофічного затоплення потрапляють шість районів області та частина м. Черкаси, на яких проживає майже 100 тис. населення.

 

Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка:

 

·Запам’ятайте! Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспортних засобів – це сигнал ”Увага всім”. Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

 

·Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

 

·Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.

 

·Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

 

·Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

 

·Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.

 

·Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

 

Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:

 

·Зберігайте спокій, уникайте паніки.

 

·Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

 

·Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

 

·По можливості негайно залишіть зону затоплення.

 

·Перед виходом з будинку вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

 

·Відчиніть хлів – дайте худобі можливість рятуватися.

 

·Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий – займіть горішні приміщення.

 

·До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.

 

·Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

 

·Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.

 

·Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

 

Дії після повені, паводка:

 

·Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.

 

·Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

 

·Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

 

·Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.

 

·Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води на добу.

 

·Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.

 

·Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

 

·Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.

 

·Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але у разі необхідності – використовуйте їх і це можливо суттєво зменшить для вас небезпеку повені, паводка та їх наслідків.

 

Викладач обласних та міста Черкаси

 

курсів удосконалення керівних кадрів І.М. Потапенко